ЦИФРОВА ЗРІЛІСТЬ БУДІВЕЛЬНОГО СЕКТОРУ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

Анотація

Цифрова зрілість будівельного сектору характеризує рівень його технологічного розвитку, здатність підприємств використовувати цифрові інструменти для організації виробничих процесів, обміну інформацією та прийняття управлінських рішень.

Аналіз динаміки цифрових показників засвідчив, що будівельний сектор є одним із найменш цифровізованих у виробничому блоці економіки України. Частка підприємств, що використовують швидкісний доступ до інтернету, у 2019–2023 роках коливалася у межах 19–22 %. Застосування соціальних медіа підприємствами будівництва скоротилося з 25,9 % у 2018 році до 19–20 % у 2022 році, що свідчить про зменшення цифрової комунікаційної активності. Найбільш проблемним залишається використання хмарних сервісів, яке не перевищувало 8,4–9 % у 2019–2022 роках, Низькі показники застосування хмарних технологій означають відсутність належного електронного документообігу, слабку автоматизацію процесів та обмежений доступ до сучасних інструментів управління проєктами [1].

Аспектність цифрової зрілості будівельного сектору проявляється у трьох ключових вимірах: інформаційній доступності, технологічній керованості та організаційній ефективності. Інформаційна доступність визначається можливістю оперативного отримання точних даних про хід робіт, постачання матеріалів та показники безпеки. Технологічна керованість відображає здатність підприємств застосовувати цифрові інструменти для контролю ресурсів, технічних параметрів та якості виконання робіт. Організаційна ефективність проявляється у швидкості взаємодії між учасниками будівельного процесу та здатності автоматизувати ключові бізнес-процеси.

Отже, підвищення цифрової зрілості є необхідною умовою для модернізації галузі, забезпечення прозорості процесів, зниження операційних витрат та підвищення конкурентоспроможності підприємств будівництва у сучасних умовах [2].

Суттєвою особливістю будівельного сектору є те, що він характеризується високою залежністю від фізичних процесів, значною кількістю проєктних учасників та великою кількістю проміжних операцій, що традиційно ускладнює цифрову трансформацію. Більшість будівельних підприємств належать до середнього та малого бізнесу, який обмежений у фінансових можливостях щодо впровадження сучасних IT-рішень. За результатами останніх статистичних спостережень, частка підприємств сектору F, що використовують комп’ютеризовані системи управління проєктами чи електронні платформи контролю якості, залишається нижчою за 10 %.

Важливим фактором цифрової зрілості є також рівень автоматизації проєктної документації, бухгалтерського обліку, управління технікою та контролю ресурсів. У будівельному секторі автоматизований документообіг впроваджено лише у 12–15% підприємств, що ускладнює контроль за змінами проєктної документації, збільшує ймовірність помилок і подовжує строки виконання робіт.