РОЗВИТОК ПІДПРИЄМСТВ ВІДПОВІДНО ДО НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ СТРАТЕГІЇ НА ПЕРІОД ДО 2030 РОКУ

Анотація

Національна економічна стратегія є надважливим чинником розвитку як економічної складової України, так і держави загалом. Відповідна стратегія затверджується постановою Кабінету Міністрів України і сприяє розвитку економічної сфери. Підприємство, як самостійний суб’єкт господарювання, а отже невід’ємна частина економіки, обов’язково регулюється і відповідним документом. Одним із ключових напрямків підприємницької діяльності, що регулює стратегія є «Напрям 4. Управління державною та комунальною власністю». Державні та комунальні підприємства України є менш ефективними, ніж українські приватні підприємства та державні підприємства в державах – членах ЄС. [1, с. 47]

Стратегія пояснює даний чинник тим, що прибутковість суб’єктів господарювання заснована на державній власності та комунальних підприємств є нижчою ніж приватного сектору. Відповідно до стандарту Організації економічного співробітництва та розвитку, членом якої Україна не є, але є кандидатом, державне підприємство має слідувати громадському інтересу.

Збитковість і неефективність великої кількості державних та комунальних підприємств створюють значне навантаження на державні та місцеві бюджети. [1, с.48]

Вирішення даної проблеми має брати свій початок з ліквідації або реструктуризації нефункціонуючих державних підприємств. Ключовим є змінна загальної ситуації надходження коштів та стабілізувати і покращити прибутковість підприємств, вийшовши на рівень перевищення доходів від державних підприємств над видатками. Фонду державного майна України бракує інституційної спроможності для ефективного виконання своїх функцій [1, с. 49].

Швидкість приватизації напряму залежить від роботи Фонду державного майна України, тому важливо підтримувати його ефективність. Невиконання показника надходжень від приватизації державного майна спричиняє заміщення ненадходжень від приватизації державного майна державним запозиченням. До шляхів вирішення проблеми можна віднести: пошук фінансових та кваліфікованих кадрових ресурсів та покращення технічної інфраструктури.

Децентралізоване управління державних підприємств не сприяє підвищенню ефективності та прозорості діяльності державних підприємств [1, с. 50]. Відповідно до практики європейських країн централізація управління державними підприємствами підвищує їх ефективність, координацію та прозорість діяльності. Зменшення в Україні суб'єктів управління державними підприємствами та зміна децентралізованої моделі сприятиме додержавнню головних принципів ведення діяльності державними підприємствами.

В результаті дослідження у сфері управління державною та комунальною власністю можна зробити наступний висновок: держава шляхом розробки Стратегії до 2030 року приділяє особливу увагу саме державної власності як важливої складової економічної системи країни, створює умови для розвитку цього сектору економіки, запобігає невиконанню плану прибутковості, доповнює розвиток європейськими стандартами та шукає наближену до ідеалу економічну систему для України.