ФАКТОРИ СТРИМУВАННЯ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІЙ

Анотація

Сучасні період розвитку України та її територій відбувається під впливом воєнних дій внаслідок нападу російської федерації. Це безумовно впливає на стан соціально-економічного розвитку регіонів сьогодні, а також вимагає розроблення практичних рекомендацій для подальшого розвитку та повоєнного відновлення територій. Суспільний постіндустріальний розвиток, що акцентує увагу на знаннях, інтелекті, інноваціях, інформації, креативності доводить, що для досягнення стійкості подальшого соціально-економічного розвитку, забезпечення конкурентоспроможності територій, необхідним і важливим виступає саме інноваційний розвиток територій. Це та інше зумовлює своєчасність та актуальність виокремлення факторів, що стримують інноваційний розвиток територій, і у подальшому дасть можливість запропонувати організаційно-економічні важелі їх подолання.

До факторів, які на сьогодні стримують інноваційний розвиток територій в Україні слід віднести:

-      низький рівень інноваційної культури внаслідок минулих соціокультурних норм та цінностей, що закарбувалися у свідомості населення територій та досі заважають процесам дифузії інновацій та їх сприйняття;

-      недосконалість нормативно-правового поля у сфері інтелектуальної власності та інноваційних розробок, що стає гальмом для винахідників та інтелектуально-інноваційної діяльності в цілому;

-      відсутність ефективних діючих ланок як на державному так і на регіональному рівнях, які б сприяли тісній співпраці між освітою, наукою та бізнесом;

-      нерозвиненість інноваційної інфраструктури, що призводить до гальмування ланцюгів інноваційних процесів;

-      дефіцит інвестиційних ресурсів, нерозвиненість багатовекторності джерел фінансування, недостатність інвестицій у інноваційні проекти, незакінченість фінансування державних програм та проектів щодо інноваційного розвитку;

-      недооцінка значення інтелектуального капіталу територій, відсутність довгострокових стратегій щодо нарощування інтелектуального потенціалу регіонів;

-      корупційна складова в органах державної, регіональної та місцевої влади, що виступає гальмуючим фактором як для інноваційно-інвестиційної діяльності так і для розвитку економіки в цілому;

-      низький рівень інноваційно-активних підприємств, кількість яких з кожним роком зменшується по відношенню до загальної кількості підприємств;

-      незадовільний рівень розвитку податкового стимулювання інноваційних підприємств та установ, відсутність стимулюючих податкових пільг інноваційної діяльності;

-      відсутність державних гарантій та високий рівень ризику залучення інвестицій в сферу інноваційних розробок.

Отже, окреслені фактори стримування інноваційного розвитку вимагають розроблення організаційно-економічних заходів щодо їх нівелювання, що сприятиме активізації інноваційного розвитку територій та економіки країни. Інноваційне спрямування розвитку територій вимагає не тільки залучення інвестиційних ресурсів, модернізації нормативно-правових аспектів інноваційної діяльності, а й подолання корупції, зміни менталітету та підвищення інноваційної культури населення регіонів.